Ви побачили бажання вчитися в майбутньому, в Польщі? Цікаво, чи воно, бажання вчитись, присутнє вже зараз, в українській школі.
Є одне неочевидний нюанс, для багатьох майбутніх студентів польських вузів немає мотивації здавати українське зно, бо треба готуватися і напружуватися. А це сильно непедагогічно
Шо у студентів українських та не-ЄС вузів відбирають український біометричний закордонний паспорт?
навіть не знаю чи має сенс відповідати на таке тупе запитання, але враховуючи що у деяких мешканців прикордонних територій є персональна хвіртка на кордоні, вони можуть дійсно не знати про певні складнощі для гендерно нерівних пересічних для перетину кордону...
Шо у студентів українських та не-ЄС вузів відбирають український біометричний закордонний паспорт?
навіть не знаю чи має сенс відповідати на таке тупе запитання, але враховуючи що у деяких мешканців прикордонних територій є персональна хвіртка на кордоні, вони можуть дійсно не знати про певні складнощі для гендерно нерівних пересічних для перетину кордону...
Причому тут українські вузи, не зовсім зрозуміло. Це українські вузи когось не випускають чи не дають можливості?
Ви побачили бажання вчитися в майбутньому, в Польщі? Цікаво, чи воно, бажання вчитись, присутнє вже зараз, в українській школі.
Є одне неочевидний нюанс, для багатьох майбутніх студентів польських вузів немає мотивації здавати українське зно, бо треба готуватися і напружуватися. А це сильно непедагогічно
От і у нас зараз питання педагогічності. Син весь учбовий рік ходив на курси підготовки до ЗНО. Тому йому напряму ще не казали, що йому то ЗНО вже до спини. Він скоріш за все здогадався вже про це. Але ЗНО здавати буде, бо ніхто не знає що буде далі. Наприклад заборонять виїзд хлопцям не з 18 років, а наприклад з 16. Чи ще щось. Тому здавати треба, особливо коли готувався цілий рік до здачі.
Є одне неочевидний нюанс, для багатьох майбутніх студентів польських вузів немає мотивації здавати українське зно, бо треба готуватися і напружуватися. А це сильно непедагогічно
От і у нас зараз питання педагогічності. Син весь учбовий рік ходив на курси підготовки до ЗНО. Тому йому напряму ще не казали, що йому то ЗНО вже до спини. Він скоріш за все здогадався вже про це. Але ЗНО здавати буде, бо ніхто не знає що буде далі. Наприклад заборонять виїзд хлопцям не з 18 років, а наприклад з 16. Чи ще щось. Тому здавати треба, особливо коли готувався цілий рік до здачі.
правильно думаєте. якщо війна буде тривати, ніхто більше нікуди не поїде. до літа якраз іншу нормативку підтягнуть щоб хитродупі несвідомі не надумали за кордоном вчитися
21. Взяттю на персонально-первинний та персональний військовий облік в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях підлягають громадяни України з числа: призовників у віці від 16 (у рік досягнення 17-річного віку) до 27 років; https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#n631
Є одне неочевидний нюанс, для багатьох майбутніх студентів польських вузів немає мотивації здавати українське зно, бо треба готуватися і напружуватися. А це сильно непедагогічно
От і у нас зараз питання педагогічності. Син весь учбовий рік ходив на курси підготовки до ЗНО. Тому йому напряму ще не казали, що йому то ЗНО вже до спини. Він скоріш за все здогадався вже про це. Але ЗНО здавати буде, бо ніхто не знає що буде далі. Наприклад заборонять виїзд хлопцям не з 18 років, а наприклад з 16. Чи ще щось. Тому здавати треба, особливо коли готувався цілий рік до здачі.
правильно думаєте. якщо війна буде тривати, ніхто більше нікуди не поїде. до літа якраз іншу нормативку підтягнуть щоб хитродупі несвідомі не надумали за кордоном вчитися
21. Взяттю на персонально-первинний та персональний військовий облік в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях підлягають громадяни України з числа: призовників у віці від 16 (у рік досягнення 17-річного віку) до 27 років; https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#n631
це баян, завжди так брали на облік. Навіть я так ставав. Це не про те що не будуть випускати.
Це не про те що не будуть випускати.
ну от і перевірите)
Шо у студентів українських та не-ЄС вузів відбирають український біометричний закордонний паспорт?
навіть не знаю чи має сенс відповідати на таке тупе запитання, але враховуючи що у деяких мешканців прикордонних територій є персональна хвіртка на кордоні, вони можуть дійсно не знати про певні складнощі для гендерно нерівних пересічних для перетину кордону...
Були приклади з учнями 3 курсу...
Тогда ты своей магистратурой сломаешь человеку жизнь Должно быть, психологически очень некомфортно продавать носки на базаре, будучи магистром бизнес-администрирования гагага
У меня почти все продавцы с высшим образованием. Помню когда то на рынке, был продавец с двумя высшими
Ага, у евреев есть тема, которая называется типа "маленький гешефт". Когда ребенок с малолетства знает, что должен освоить некое ремесло, которое сможет его кормить в случае наступления оппы. Независимо от полученного образования и статуса в обществе человек всегда в любом месте сможет заработать на жизнь тачанием ботинок или там портняжничеством или игрой на скрипочке в кабаке.
У нас это условная торговля носкми. Малой знает, что если что пойдет не так. Он всегда сможет пойти торговать. Как по мне не самый лучший вариант, но что уже есть. з.ы. Шутки шутками. Но если серьезно, то я реально не знаю как пойдет его жизнь после учебы и что даст учеба. При том, что затраты на учебу для нашей семьи существинные. Зато я знаю и вижу примеры перед глазами, тех кто забил на учебу детей и сразу после школы ввел детей в свое барыжничество. Им капец как легко и комфортно и ребенок не особо напрягается. И не факт у кого у ребенка лучше и комфортнее сложется будущее. Хотя это наверно тема уже для отдельной темы - куда идти и где себя искать после школы.
Все очень просто - барыжничеством можно заняться в любом возрасте (как мне кажется) - а вот учиться надо пока молодой. И потом этот интеллект будет с тобой всю жизнь и непонятно когда выстрелит (у меня все чему я пока учился все равно потом в жизни выстреливало - ну в самых неожиданных местах).
А дитині вистачить часу та натхнення на навчання між електричками туди-сюди, пошуками акційних товарів у Бедронках, шопінгу в Україні і приготуванням їжї?
Цікаво, чим завадить у подальшому житті отримане у студенстві вміння самостійно готувати? Є гарні приклади коли забезпечення усім-усім-усім тільки вчися дійсно допомогло досягти визначних результатів як у навчанні так і у подальшому житті?
Що я спостерігав в школі, інституті, серед знайомих - усі діти яким батьки ні в чому не відмовляли не показували якихось визначних результатів. А досягли успіху переважно ті, яких життя змушувало щось додаткове робити самостійно: заробляти під час навчання, знайти як використати отриманні знання, шукали нові можливості (якісь гранти, наприклад). Звісно, якщо батьки зовсім не допомогають то інша крайність.
Найбільш необхідним батьки забезпечили - оплатили навчання, житло, якісь мінімалні гроші на поточні витрати і нехай далі сам вчиться жити, стає особистістю. А чого зможе досягнути - як каже моя знайома, "а мені подобається тут у Европі, тут дітей не примущують навчатися, тут усі потрібні: і водії автобусів і продавці і прибиральники і зарплати у всіх нормальні".
Не жалей денег на образование детей, оно того стоит! До войны отправил дочку в Германию учиться по обмену студентами (а собирался Октавию А5 купить) ). При оформлении студенческой визы нужна была выписка из банка - где то 5 тыс евро на блокированном счете у ребенка (за семестр - на жизнь в Германии). Обучение - бесплатное, но где то 200 евро - общежитие (хорошее) и 100 - мед.страховка.
Имею множество знакомых, отучившихся в Польше. Крестник учился 7 лет в Люблине. Второй поступил в Краков. Всегда возникает вопрос, на который ответ никто не дает. Учиться в Польше чтобы что? Просто учиться на менеджера по менеджменту, а дальше кривая выведет?
Когда-то при СССР был анекдот, когда еврея который выезжал спрашивали куда он едет. В ответ на что он отвечал "не важно куда я еду, важно откуда я еду".
А дитині вистачить часу та натхнення на навчання між електричками туди-сюди, пошуками акційних товарів у Бедронках, шопінгу в Україні і приготуванням їжї?
Цікаво, чим завадить у подальшому житті отримане у студенстві вміння самостійно готувати? Є гарні приклади коли забезпечення усім-усім-усім тільки вчися дійсно допомогло досягти визначних результатів як у навчанні так і у подальшому житті?
Що я спостерігав в школі, інституті, серед знайомих - усі діти яким батьки ні в чому не відмовляли не показували якихось визначних результатів. А досягли успіху переважно ті, яких життя змушувало щось додаткове робити самостійно: заробляти під час навчання, знайти як використати отриманні знання, шукали нові можливості (якісь гранти, наприклад). Звісно, якщо батьки зовсім не допомогають то інша крайність.
Найбільш необхідним батьки забезпечили - оплатили навчання, житло, якісь мінімалні гроші на поточні витрати і нехай далі сам вчиться жити, стає особистістю. А чого зможе досягнути - як каже моя знайома, "а мені подобається тут у Европі, тут дітей не примущують навчатися, тут усі потрібні: і водії автобусів і продавці і прибиральники і зарплати у всіх нормальні".
У мене є приклад: у мене є два однокласники - доларові мільярдери. Один мешкає у Монако, інший у Дубаї. Обох батьки з дитинства забезпечували усім-усім. У одного батько був міністром за часів совка, у іншого - очолював одне з силових відомств у одній з союзних республік.
Як людина, яка вже тут рік живе могу зазначити так:
- проїздний на всі види транспорту на місяць 179 зл. На скільки знаю, зі студентським може коштувати 74 злотих або трохи быльше - щодо одягу. Можна шукати у стоках, можна знайти свої точки одягу... але, вибачте, тут і секонди нормальні. Тому одяг можна знайти різній і за різними цінами. А ще наприкінці сезону багато знижок. - їжа або хімія. Тут можна сміливо ставити різні аплікації і шукати або чекати знижки. Знижкі різні - у Лідлі знижки двічі на тиждень оновлюються, в інших великих магазинах теж або аблікація, або шукаєш) Для прикладу - дві людини можут спокійно прожити на 1000 злотик в місяць на їжу.
Прожити можна і економити можна)) все залежить від людини. Польща, поки що, найдешевша країна. Я можу порівняти Угорщину, Словатчину, Польшу. З них Польща найдешевша і інфляція тут теж найнижча, але є.
Як людина, яка вже тут рік живе могу зазначити так:
- проїздний на всі види транспорту на місяць 179 зл. На скільки знаю, зі студентським може коштувати 74 злотих або трохи быльше - щодо одягу. Можна шукати у стоках, можна знайти свої точки одягу... але, вибачте, тут і секонди нормальні. Тому одяг можна знайти різній і за різними цінами. А ще наприкінці сезону багато знижок. - їжа або хімія. Тут можна сміливо ставити різні аплікації і шукати або чекати знижки. Знижкі різні - у Лідлі знижки двічі на тиждень оновлюються, в інших великих магазинах теж або аблікація, або шукаєш) Для прикладу - дві людини можут спокійно прожити на 1000 злотик в місяць на їжу.
Прожити можна і економити можна)) все залежить від людини. Польща, поки що, найдешевша країна. Я можу порівняти Угорщину, Словатчину, Польшу. З них Польща найдешевша і інфляція тут теж найнижча, але є.
В принципі так і є. Лише якісні одяг і особливо взуття дешевше купувати на знижках і в аутлетах у Києві і передавати до Польщі.
Як людина, яка вже тут рік живе могу зазначити так:
- проїздний на всі види транспорту на місяць 179 зл. На скільки знаю, зі студентським може коштувати 74 злотих або трохи быльше - щодо одягу. Можна шукати у стоках, можна знайти свої точки одягу... але, вибачте, тут і секонди нормальні. Тому одяг можна знайти різній і за різними цінами. А ще наприкінці сезону багато знижок. - їжа або хімія. Тут можна сміливо ставити різні аплікації і шукати або чекати знижки. Знижкі різні - у Лідлі знижки двічі на тиждень оновлюються, в інших великих магазинах теж або аблікація, або шукаєш) Для прикладу - дві людини можут спокійно прожити на 1000 злотик в місяць на їжу.
Прожити можна і економити можна)) все залежить від людини. Польща, поки що, найдешевша країна. Я можу порівняти Угорщину, Словатчину, Польшу. З них Польща найдешевша і інфляція тут теж найнижча, але є.
В принципі так і є. Лише якісні одяг і особливо взуття дешевше купувати на знижках і в аутлетах у Києві і передавати до Польщі.
Десь так і є. Але по обуві не погоджусь. Сьогодні от як раз купували, пів дня по стоковим лизили. За 4300 грн, якщо на наші гроші, були куплені дві пари жиночіх літніх адідасів і осінні кларкси мені. І за 1400 грн адідаси сину. Ще добавлю по кафе. Дорожче ніж у нас. Але смачно. Поїздив по Варшаві на транспорті, купував білети. Капець як дорого. Проєздний більш менш нормально. І ще, якщо не заморочуватися скидками то виходить дорожче ніж у нас. Ще алкоголь дорожче. А так, якщо єкономити то можна жити, по моїм підрахунком на дитину буде десь 1000 злотих уходити, це з проїздним і мобільним і іноді купувати речі.
Десь так і є. Але по обуві не погоджусь. Сьогодні от як раз купували, пів дня по стоковим лизили. За 4300 грн, якщо на наші гроші, були куплені дві пари жиночіх літніх адідасів і осінні кларкси мені. І за 1400 грн адідаси сину. Ще добавлю по кафе. Дорожче ніж у нас. Але смачно. Поїздив по Варшаві на транспорті, купував білети. Капець як дорого. Проєздний більш менш нормально. І ще, якщо не заморочуватися скидками то виходить дорожче ніж у нас. Ще алкоголь дорожче. А так, якщо єкономити то можна жити, по моїм підрахунком на дитину буде десь 1000 злотих уходити, це з проїздним і мобільним і іноді купувати речі.
Тоді виходить що у Польщі як і у нас зараз: у Києві (Варшаві) є аутлети, стокові магазини розпродажі брендового одягу і взуття, а у невеликих містах нічого цього немає. Я у Польші не бачив турецьких магазинів бюджетного одягу типу вайкіккі або колінз. Їх ринкову нішу займають польські виробники які роблять продукцію нижче якістю зате дорожчу. Так само і польське взуття - я вважав що марки, які продавалися у нас на базарах 30+ років тому типу рілко давно померли, а вони виявляється живі і роблять таке саме неякісне і застаріле взуття, як і 30 років тому. Якась марка спорттоварів є 4F, яка коштує ледь як адідас або арена, а робить щось незрозуміле. І оці усі виробники хтозна чого заполонили польський ринок і там мала пропозиція справжніх брендів і ці бренди у невеликих містах не потрапляють на розпродажі.
Я купую взуття в Халфпрайсі і шукаю зі знижками... Кроси літні купила собі за 60 зл. просто треба ретельно передивлятися все взуття. Його багато і часу на пошуки просто треба. А так брендоване норм взуття до 100 зл можна купити без проблем)
У Варшаві дорожче все)) але і в маленьких містає є ТРЦ і є все. Треба тільки шукати. І так, я не цураюся секонду. Він тут шикарний. Взуття на ньому не дуже, а ось речі - навіть нові є.
Десь так і є. Але по обуві не погоджусь. Сьогодні от як раз купували, пів дня по стоковим лизили. За 4300 грн, якщо на наші гроші, були куплені дві пари жиночіх літніх адідасів і осінні кларкси мені. І за 1400 грн адідаси сину. Ще добавлю по кафе. Дорожче ніж у нас. Але смачно. Поїздив по Варшаві на транспорті, купував білети. Капець як дорого. Проєздний більш менш нормально. І ще, якщо не заморочуватися скидками то виходить дорожче ніж у нас. Ще алкоголь дорожче. А так, якщо єкономити то можна жити, по моїм підрахунком на дитину буде десь 1000 злотих уходити, це з проїздним і мобільним і іноді купувати речі.
Тоді виходить що у Польщі як і у нас зараз: у Києві (Варшаві) є аутлети, стокові магазини розпродажі брендового одягу і взуття, а у невеликих містах нічого цього немає. Я у Польші не бачив турецьких магазинів бюджетного одягу типу вайкіккі або колінз. Їх ринкову нішу займають польські виробники які роблять продукцію нижче якістю зате дорожчу. Так само і польське взуття - я вважав що марки, які продавалися у нас на базарах 30+ років тому типу рілко давно померли, а вони виявляється живі і роблять таке саме неякісне і застаріле взуття, як і 30 років тому. Якась марка спорттоварів є 4F, яка коштує ледь як адідас або арена, а робить щось незрозуміле. І оці усі виробники хтозна чого заполонили польський ринок і там мала пропозиція справжніх брендів і ці бренди у невеликих містах не потрапляють на розпродажі.
Справа в тому, що ми в Варшаві, а тут є все і зовсім дешевий одяг за пару злотих. А є і дороге шо капец. А ще дуже багато аутлетів. Коли собі купували кроси дивився на люкс аутлет. Наприклад кроси жиночі moschino зі стразіками. Були по ціні 12000 злотих, а на знижці за 3000 злотих. А всяких рібоков, адідвсов, асіксов з нью балансом повно. Але в маленьких містах згоден, такого не буде.
Відповісти
Поперед.
Зміст
Наступ.
Гілками
