Вітаю, доузі! Сподобався візуально дружині мерс Б класу. Глянув на ріа - вибір є. Може хтось реально володів або може об"єктивно, враховуючи професійний досвід порадити щось з приводу цього авто. Буду вдячний. П.С. Для розуміння - дивлюсь авто 2008-2011 років
Рекомендую утримуватися від того, аби викупляти корчі на колесах рідкісних марок чи моделей. Спробуй подивитися в бік Toyota хоча б від 2013 року та вище. Якщо з грошима зовсім туго, то Hyundai.
Механізмів вічних немає, але важливу роль грає ремонтопридатність. То бери хоч те, що можна буде за потреби підняти у стислий період.
Рекомендую утримуватися від того, аби викупляти корчі на колесах рідкісних марок чи моделей. Спробуй подивитися в бік Toyota хоча б від 2013 року та вище. Якщо з грошима зовсім туго, то Hyundai.
Механізмів вічних немає, але важливу роль грає ремонтопридатність. То бери хоч те, що можна буде за потреби підняти у стислий період.
Дуже цікавий підхід, подобається мерс але бери тойоту бо дешевше. Не знаю як там у ваших Канадах а в нас ремонтується все. Що там такого страшного в тому мерсі, ну хіба що варіатор може мізки винести (а може і не винести). Хто не ризикує той не ї... королеву бала
Автор лише натякнув, що повинна бути "по Сеньке шапка". Якщо дивляться в бік 2008-2010 року Мерседес, то це явно не від повних карману грошей. На вторинному ринку свої правила, і вони точно не на стороні німецького автопрому лохматих років. Для дружини 2008-2012 нічого краще Сівіка ще не було і не буде.
подобається мерс але бери тойоту бо дешевше.
«Стоячий» мерс годиться хіба курей у ньому розводити, тому практичніше дивитися на автомобіль, який придатний до ремонту. Toyota, Hyundai – різної якості, але спільне між ними те, що практично обидва авто можна підлікувати більшим чи меншим коштом, прогнозовано у часі і просто непафосно їздити з пункту «А» до пункту «Б». Цього мало!?
Як з варіаторами, так і з АКПП на цих маленьких моделях проблеми були ще 5-7 років тому (на відміну від АКПП седанів, які досить прогнозовано ремонтуються і не за всі гроші світу). І дуже часто закінчувалося тривалими простоями, пошуком то електронної плати, в яку ніхто ще не лазив кривими руками, то барабан шукали.....(ржака, бо барабан в Україні шукали німці з Німеччини через те, що в Німеччині вже всі деталі викупили з тих, які поставлялися колись на склади).
Не знаю як там у ваших Канадах...
В «наших Канадах» я опинився рівно після того, як бовдури вирішили «зламати» систему життєзабезпечення країни, щоб збудувати на руїнах якесь подобіє «УРСР 2.0» де панує беззаконня. У перспективах залишитися без ноги, як мій колега 1974 року, або без голови – не було метою. Ми ж вільні люди і можемо обирати власний шлях розвитку, хіба не так? Натомість ніхто не буде заважати креативній команді та мільйонам прихильників будувати «країну-мрії» , втілювати мрії у життя.
...а в нас ремонтується все.
Язиком хіба що зремонтуєш плату, яку пять разів вже хтось колупав і не зміг дати ради.
В принципі твою позицію зрозуміти можна, чого б не надавати порад автору, якщо гроші не твої витрачати будуть? Хай лох хапне горя, а ти поржеш зайвий раз, чом би й ні!? Не моє - не жалко, все вірно.
Відповісти
Поперед.
Зміст
Наступ.
Гілками
