А я проти адаптивних перекладів. Не можна заганяти цілий світ у досить обмежену кількість аналогій, яку можуть нам забезпечити наші власні реалії життя. Інакше може дійти до того, що будемо дивитися фільми про Латинську Америку, у яких замість "грінго" будуть "москалі", "шоп було понятніше"
Просто не треба адаптацію доводити до абсурду. Завжди є межа, яку не можна переходити.
Особисто я при перегляді чи читанні намагаюся якнайбільш "проникнутися" створеною там атмосферою, в рамках відомої мені інформації. Якщо її не вистачатиме, її можна відшукати і пізніше. При таких умовах усі спроби перекладача користуватися "місцевими" аналогіями сприймаються як вміст смітника
Ще раз: ті, кого цікавлять всі деталі не будуть дивитись переклад, а будуть дивитись оригінал. Інакше втрачаються, щонайменше, інтонації і більшість нюансів мови всіх персонажів. Я вже не кажу про те, що навіть у близьких мов однакові слова часто мають різні відтінки і специфіку використання у різних контекстах, тобто навіть абсолютно "точний" переклад вже має відмінності від оригіналу - частина відтінків втрачена, а частина привнесена, їх не було в оригіналі. Тому пуристам залишається лише дивитись оригінал, а не сперечатись з приводу правильності перекладів
Тому пуристам залишається лише дивитись оригінал, а не сперечатись з приводу правильності перекладів
Тут давеча рассказывали о том, что оригинал смотрят из желания выпендриться.
А я вспоминаю, что не так давно образованному человеку было стыдно не знать с самого детства двух-трех европейских языков (плюс греческий или латынь). (Лично я знаю 1 с четвертинкой - позор мне, неучу...) Надо как-то ситуацию выправлять...
Особенно пока холостой да бездетный хожу - есть время подумать над тем, как сделать, чтобы дети смотрели Шрека в оригинале.
Просто не треба адаптацію доводити до абсурду. Завжди є межа, яку не можна переходити.
саме за цю межу ми тут списи і ламаємо. адже у всіх вона виявляється різною.
Тому пуристам залишається лише дивитись оригінал, а не сперечатись з приводу правильності перекладів
цілком слушно, але.. не завджи є можливість "поспілкуватися" з оригіналом, тому, як на мою думку, найвищий клас роботи перекладача - максимально точно передати зміст твору, при цьому якнайменше додаючи від себе.
Є один приклад. В українському перекладі славнозвісного Гарі Поттера мова Хагріда (в оригіналі із шотландським акцентом) перекладалася із западенським. Розумію, що певні мотиви у перекладача були, але особисто у мене западенський акцент асоціюється виключно із западенськими ж вуйками. Яким, на мою думку, аж ніяк нема чого робити у всесвіті твору Роулінгз. Тож треба було кожного разу додавати свідомих зусиль, відрізаючи зайві "асоціативні" гілки..
Як на мене, то здається такі дискусії не мають перспективи, ажде висновки все одно можна зформулювати фразою "кому що"
Просто не треба адаптацію доводити до абсурду. Завжди є межа, яку не можна переходити.
саме за цю межу ми тут списи і ламаємо. адже у всіх вона виявляється різною.
Того же Гарри Поттера читала и в оригинале и в переводе, наверное во всех возможных и таки да есть границы, которые переходить не стоит, Имена, названия, должны остаться прежними, некоторые понятия переводить нужно. Насчет мультиков - не заморачивайтесь, дети то над этим не заморачиваются. А то похоже на польскую тетю психолога, которая обвинила Телепузиков в гомосексуализме
Просто не треба адаптацію доводити до абсурду. Завжди є межа, яку не можна переходити.
саме за цю межу ми тут списи і ламаємо. адже у всіх вона виявляється різною.
Насправді, жоден з обговорюваних творів навіть близько до неї не наближається.
Тому пуристам залишається лише дивитись оригінал, а не сперечатись з приводу правильності перекладів
цілком слушно, але.. не завджи є можливість "поспілкуватися" з оригіналом, тому, як на мою думку, найвищий клас роботи перекладача - максимально точно передати зміст твору, при цьому якнайменше додаючи від себе.
Окрім змісту є ще і культурний шар пов'язаний з твором. Якщо "якнайменше додавати", то він втрачається значно більше, ніж якщо додавати.
Є один приклад. В українському перекладі славнозвісного Гарі Поттера мова Хагріда (в оригіналі із шотландським акцентом) перекладалася із западенським. Розумію, що певні мотиви у перекладача були, але особисто у мене западенський акцент асоціюється виключно із западенськими ж вуйками. Яким, на мою думку, аж ніяк нема чого робити у всесвіті твору Роулінгз. Тож треба було кожного разу додавати свідомих зусиль, відрізаючи зайві "асоціативні" гілки..
Мені дуже цікаво, що, на Вашу думку, повинен був робити перекладач у цій ситуації? "Просто перекласти" означає повністю втратити мову персонажів. До речі, російський ("росмен"?) переклад зроблено саме так. Як наслідок, читати його, м'яко кажучи, не зручно, багато другорядних персонажів стають на одне лице, до у творі вони вирізняються саме мовою. Це те, про що я казав: "точний" і "правильний" переклади, перший з яких намагається точно передати текст, а другий - весь твір вцілому.
Як на мене, то здається такі дискусії не мають перспективи, ажде висновки все одно можна зформулювати фразою "кому що"
Не зовсім так. Я беру до уваги ще одну річ: зараз сперечаються люди, які здатні все це порівняти і оцінити, які мають значно вищий за середній рівень знань культурних і мовних особливостей оригіналу. Але кіно дивляться пересічні глядачі, які не мають жодного уявлення про "реднеківську" мову Сирника чи "шотландську вимову" Хагріда. Тому якщо перекладач зумів _наявними в нього засобами_ передати дух оригіналу, честь йому і хвала, бо він доніс авторський задум до ще однієї групи читачів чи глядачів. А ті, хто в змозі все це самі оцінити, дійсно можуть подивитись оригінал і посперечатись про точні та правильні переклади
Відповісти
Поперед.
Зміст
Наступ.
Гілками
