На прошлой неделе сделал пару кадров тилифоном. Если бы это было не место, т.н. "космоэнергетический полигон", то стер бы и не заметил, что на одном из снимков вертикальный светлый луч. Причем камера была явно не горизонтально земле, а полоса на снимке вертикальна не кадру, а близстоящим деревьям. Может и волосина какая, но надож было так попасть в центр между 4-мя "энергетическими" площадками (деревянные щиты на фото видно только 3).
Господа фотограферы, часто ли бывают такие артефакты, а то готов поверить в то что там услышал.
пару шагов назад - кадр 2
а то готов поверить в то что там услышал.
Камера телефону робить знімок в режимі построчного сканування - зверху донизу. Строчку за строчкою. Якщо маленький точковий об"єкт рухається із швидкістю, що співпадає із швидкістю сканування строчок, то він буде експонований у кожній строчці і набере вигляду об"єкту вже не точкового, а лінійно видовженого. Так, як на кадрі.
Це краплина дощу.
P.S. Космоенергетикам не треба вірить. Їх треба лікувать.
то можливо, але виходить що з тисяч краплин тільки одна рухалась з такою швидкістю, що співпала із швидкістю сканування строчок. Я припускаю, що швидкість може бути різною у групи крапель під впливом вітру, тощо, але чому так вибірково для однієї краплини? А що може означати, що на більшому зображенні видно також, шо лінія знижується донизу, зміну швидкості, чи втрату маси?
то можливо, але виходить що з тисяч краплин тільки одна рухалась з такою швидкістю, що співпала із швидкістю сканування строчок. Я припускаю, що швидкість може бути різною у групи крапель під впливом вітру, тощо, але чому так вибірково для однієї краплини? А що може означати, що на більшому зображенні видно також, шо лінія знижується донизу, зміну швидкості, чи втрату маси?
Лінія звужується донизу і зникає тому, що краплина рухається з постійним прискоренням внаслідок сили тяжіння (мінус в"язкість повітря за Стоксом), тому поступово виходить з синхронізації з розгорткою камери.
Що стосується тисячі краплин, то мені так здається, що в кадрі дощ вже не іде, а сабжева крапля впала з листя дерева. Але навіть якби йшов дощ, то такі сліди дали б краплі, що відповідають дуже вузьким діапазонам кутових швидкостей. Скоріш за все, це таки одиниці крапель.
Ось, як виглядає дощ у камері із експозицією по площині.
дощ невеликий, але був точно я стояв під навісом, а характер тої полоси, не схожий на дощ, скоріше глюк в камері, чи відблиск??? Тут оригінал фото як було знято в 1280х1024
Груба оцінка виглядає отак:
Швидкість дощових крапель стабілізується десь на рівні 9 м/с. Якщо вважать витримку камери - 1/100 сек, кут зору камери - 45о (1/8), то у фазу із сканом попадуть краплі, які падають на відстані R від камери:
V = wR де w - кутова швидкість краплі відносно камери, як (1/8)/(1/100) = 12,5 сек^-1 Звідси R = V/w = 9/12,5 = 0.75м
Якщо глянути на фото, то ширина "променя" приблизно відповідає кутовому розміру краплі з відстані витягнутої руки. Скільки крапель пролітає в полі зору камери на відстані 60-80 см - теж можна оцінити. А всі інші - ближні і дальні - мають "непідходящу" кутову швидкість і не попадають у фазу із сканом.
Найкраще - це поставить натурний експеримент із серією знімків, але і так із надійністю 99% можу стверджувати, що це саме крапля.
Я, все таки, думаю - це техничний глюк, потому что на снимке белая полоса размыта (пусть не в фокусе), но вдоль неё по всей длине какая-то размытось, затемнение или дисперсия, которая, думаю, очень характерна для оптических приборов.
Відповісти
Поперед.
Зміст
Наступ.
Гілками
