Мікрозвіт: Львів, травень 2003 (+) / Архів автоподорожей

Дорога

Відстань - 540 км від порогу до порогу. Шлях дуже простий: Київ-Житомир-Рівне-Львів.
І Житомир, і Рівне обходяться по об'їздних шляхах, всюди є вказівники, заблукати неможливо.
Дорога від Києва до Рівного хороша - майже вся вона в чотири смуги, ям немає - дорогу щойно підлатали після зими, майже всі населені пункти позначені знаками на синьому фоні.
("Гребінка" - зчесане покриття - від Києва до Житомира, про яку писав vvlaw у звіті про поїздку в Кам'янець,
їхати зовсім не заважала.)
Від Рівного до Львова (210 км, здається) справи гірше: дорога в дві смуги, з невеличкими відрізками чотирирядної "цивілізації",
повно повільних фур і місцевих "запорожців",
підйоми і повороти роблять обгони ризикованими, майже всі села позначені знаками на білому фоні.
Зустрічні попереджають про засідки ДАІ (і я старався робити те саме) - за всю дорогу так і не довелося
поспілкуватися з сірими чоловічками. Мій французький "жужик" достойно витримав поїздку: за швидкісного режиму 140-180 від Києва до Рівного, 50-140 від Рівного до Львова і 80-100 по населених пунктах він випив приблизно 35 л А-95, дмухав на нас холодом з кондиціонера, коли ми його просили, і зумів зовсім не стомити водія і штурмана довгою дорогою.
Скільки зайняла дорога Київ-Львів, не скажу - дорогою спинялися на "перекуси" і заїжджали в Олеське.
Дорога Львів-Київ зайняла 5 годин 20 хвилин. Могла зайняти менше, але один раз зупинялися випити кави, потім надто
буквально сприйняли знак "Київ - праворуч" при в'їзді в Рівне і хвилин п'ятнадцять каталися по цьому достойному місту (будьте обережні, не повторіть помилку

), і раз заправлялися (ТНК за 70 км від Києва - 1.80, якість нормальна).

Олеське

Кілометрів за вісімдесят від Львова маєте побачити замок на горі. Це Олеський замок.
Його історію та фото можна побачити тут: http://www.mycastles.narod.ru/ol.html .
(Привидів, анонсованих на сторінках цього сайтика, ми так і не побачили - мабуть, за них треба окремо доплачувати.)
Відвідати його однозначно варто - парк навколо замку, краєвид з замкової гори (особливо!), старий сад, власне сам замок мальовничі настільки, що це слід побачити самому. Йдіть до музею: статуї і картини чотирьохсотлітньої давнини, зібрані з усієї Львівщини, інколи дихають простотою і наївністю, інколи доносять до нас теперішніх мудрість чи лукавство автора, але в будь-якому разі миттєво переносять нас до тієї давньої епохи: не знаю, як там з привидами, але все здається, що з сусідньої кімнатки зараз зайде власник замку, витре пивну піну з довгих вусів, схопиться за шаблю і дасть тирки прислузі за те, що в замку посторонні.
Не забудьте зайти до підвалів замку і зазирнути в старий колодязь - невеличку прірву, що дивиться в тебе з далекого середньовіччя, коли ти дивишся у неї

Львів

Розказувати про власне Львів при живих львів'янах у форумі - трошки нонсенс, так що обмежуся банальною констатацією: місто ДУЖЕ красиве. Якщо ви досі там не були, щось ви таки втратили

Можу порівнювати лише з тими старими європейськими містами, де був - з Мюнхеном і Краковом - так от, за мальовничістю, за живим духом середньовіччя та доби Відродження вони значно програють Львову. Хоча це, звичайно, дуже суб'єктивні речі.
Тому говоритиму про те, що може бути цікаве львів'янам як погляд збоку, а не-львів'янам - про те, що не пишуть в путівниках

Що варто побачити, як на мою скромну думку: по-перше, пройдіть весь старовинний центр міста вздовж і впоперек, позазирайте у церкви і костьоли, просто в двори будинків, звертайте увагу на подробиці і дрібнички, глибше дихайте львівським повітрям. Ось та єдина справжня машина часу, що її досі спромоглося винайти людство, і вона діє, ще й як діє - за умови, що у вас ще лишилося трішки фантазії

Екскурсія або хороший путівник стануть у пригоді. (В нас був тільки дуже простенький путівник та спогади про вичитане в Інеті)
По-друге, обов'язково зійдіть на Замкову гору, походіть її алеями, виберіться на вершечок.
По-третє, не пожалкуйте години на те, щоб відвідати Личаківський цвинтар з хорошим екскурсоводом - нам трапилася жінка з наукового відділу адміністрації цвинтаря, справжній поет своєї справи

, вона провела для нас двох справді чудову екскурсію.
Мої слова - блюзнірство, але я ніколи не думав раніше, що відвідини старого цвинтаря можуть бути настільки цікавою справою

Львів'яни, будь ласка, доповніть чи деталізуйте мій куций перелік - я знаю, у вас такий
перелік вийде стократ кращий і буде він довгий

Місто дуже чисте порівняно з Києвом. Швидше тому, що не смітять. Львів'яни в моєму сприйнятті - чемні, гостинні, усміхнені люди.
Звичайно, це лише скороминуче враження випадкового туриста і у житті все складніше, але у Мюнхені чи Кракові
в мене такого враження взагалі не виникало.

Дороги

Після львівських доріг київська вулиця Фрунзе здається мені автобаном, і я все ще ніяк не можу позбутися цього відчуття

Схоже, львівські бруківки було вимощено якщо не за князя Лева, то явно задовго до того, як Йозефа Швейка
офіційно визнали ідіотом

Хоча їх ремонтують (інакше це була б одна велика яма - Замкова гора навиворіт),
рельєф дорожнього покриття нагадує чорноморський пляж в хорошу погоду - безліч дрібних хвильок, трохи хвиль більших, і травмайні рейки в якості хвиле- і шинорізів.
(Мушу знову зауважити, що моя таратайка достойно проявила себе в цих суворих умовах - в салоні нічого не торохкотіло, нічого не відвалилося ні від мене, ні від авто

)
З такими вулицями майстри, що займаються ремонтом ходової, мають бути багатими і шанованими людьми

Про львівських водіїв та пішоходів: місцева специфіка - вузенькі вулиці, низькі швидкості автомобілів з-за горбатої бруківки, безліч нерегульованих перехресть і мала кількість переходів - виробила в пішоходах стійку звичку перебігати дороги де заманеться, а у водіях - ігнорувати нерегульовані переходи і навіть світлофори, так що гостям за кермом слід бути гранично уважними. (Власне, з-за невисоких швидкостей це не настільки складно.)
Парковки: так, це фантастика

Я читав про манеру паркувати машини прямо посеред вулиці, так що мене не ввели в оману, але на моїх очах якись наївний "гость" сигналив припаркованому порожньому автомобілю, вимагаючи дати дорогу

Платні парковки, схоже, у Львові відсутні. Двічі ставив машину під знаком "Платна парковка", але хлопчики з
якого-небудь Львівпарксервісу чомусь не з'являлися з-під землі. Може, просто були вихідні?

Житло

Львів, виявляється, неспроможний "перетравити" потік туристів в дні пікового їх напливу.
Так, готелі у Львові є. Але - якщо ви зібралися туди заселитися в травні, резервуйте номери за кілька тижнів.
Я легковажно проігнорував це правило (власне, сама ідея подорожі спала на думку десь за тиждень до свят)
і мало не поплатився - саме на початку травня у Львові просто нашестя поляків, що приїхали
на поминальні дні, в центрі їх втричі більше на вулицях, ніж власне львів'ян. Вільних місць немає ніде і ніяких - ні в готелях
(немає значення, дорогих чи ні), ні в агенціях по найму квартир.
Ростислав НетГай та Ігор Костів дуже нам допомогли купою телефонів агенцій та готелів, і самі ми об'їздили кілька готелів - всюди
була та сама ситуація. Ми вже збиралися шукати готелі чи кемпінги в передмістях, але тут нас несподівано врятувала
адміністратор у готелі "Незалежність" - стомлено пояснюючи в тисячний раз полякам,
що вільних номерів немає, вона - о диво - тихенько передала нам анкети на поселення, і ось ми вже в номері

Не знаю, яким зіркам завдячувати за це

В будь-якому разі - величезне їй спасибі. Я гадав, що вона захоче якогось хабаря
за це, але ніхто нічого не вимагав, а в день виїзду, коли розраховувалися, на чергуванні була інша людина.
(Тим часом Ігор, велике йому спасибі, домовився за місце в кемпінгу десь за Львовом, так що навіть якби це диво не сталося, то в нас вже був запасний варіант.)
Готель, до речі, цілком прийнятний в якості недорогого місця для перепочинку, є гаряча вода та душ в номері - що ще, власне, потрібно туристу

Адреса - Тершаковців, 6. Це практично в центрі (якщо буквально, то на півдорозі від власне центру до Личаківського цвинтаря). Телефонів, на жаль, не маю, але думаю. що нескладно буде їх знайти в Інеті.
(На сайті all-hotels.com.ua мало того, що не вказано ніяких телефонів - ну як же, кому тоді буде потрібна їхня фіча з он-лайн бронюванням - назву вулиці перекручено, її явно записували на слух)
Поряд з готелем є платна стоянка, де нам "по блату" (втрутився швейцар готелю) виділили останнє вільне місце.
Травневий наплив призвів до того, що й на стоянках з місцями були проблеми

Як нам пояснили, звичайно проблем немає ні з вільними номерами, ні з місцями на стоянці - коли мова не йде про перші дні травня.

Їжа

Це питання ми не встигли розв'язати для себе остаточно

У Львові бісова купа кафе і ресторанів, в одному кварталі
їх може бути десяток, але переважна більшість з них - просто генделики, де можна випити двісті грамів, але зовсім не хочеться щось їсти.
Ми все-таки ризикнули пообідати в одному такому, що виглядав значно солідніше за інші - і все-таки це нас не врятувало від не дуже свіжої і несмачної їжі. Але ми як раз спустилися з Замкової гори, пройшли повз сотню гірших забігалівок, і шукати далі не було ні сил, ні бажання

Уже в день від'їзду НетГай, спасибі йому, порекомендував нам заклад "У пані Стефці" на проспекті Свободи.
Заклад справді хороший, от тільки проблема - не нам одним його рекомендували, і дві офіціантки ніяк не встигали
впоратися з повним залом клієнтів, з яких 99 відсотків - поляки. Меню ми якимось дивом видерли одразу, потім не менш
ніж півгодини чекали, поки в нас приймуть замовлення. Коли я вже в серцях кинув меню на стіл і зібрався до виходу
(ми взагалі-то мали поспішати, щоб добратся до Києва засвітло), прибігла офіціантка.
Однієї з замовлених страв не було, і це ми взнали ще хвилин за двадцять, а взагалі замовлення довелося чекати ще
не менш ніж півгодини. У виправдання закладу скажу, що їжа там справді дуже смачна, а ціни за київськими мірками невисокі.

Власне, ці дрібні негаразди ніяк не могли зіпсувати справді чарівне враження, що справив на нас Львів

З чим у Львові проблем немає, так це з кавою

Кава там дуже смачна. Улюблена точка, де вона здалася нам особливо смачною - маленьке кафе "Паж" на проспекі Шевченка, ближче до вулиці Герцена.

Ще раз дуже дякую Ростиславу НетГаю та Ігорю Костіву за неоціненну підтримку малознайомих гастролерів
Хлопці, будете в Києві - буду радий допомогти чим тільки зможу, звертайтесь, не соромтесь Якщо ніякої допомоги вам не треба, то просто заїжджайте в гості, ми з дружиною дуже раді будемо вас бачити