Возмещение убытка по разорваным на яме шинам- как? / Закон, страхування та кредити

1. Я так розумію, адміністративна справа підлягає розгляду в суді. Бажано її виграти – наприклад закриття провадження чи звільнення від відповідальності. В основу захисту та постанови суду повинен іти той аргумент, що не було технічної можливості уникнути наїзду на перешкоду, так як її виявлення в умовах покриття дороги шаром води не уявляється можливим, а водій не може та не повинен вгадувати, де під водним шаром може бути яма. Сам водний шар на дорожньому полотні може бути причиною так званого аквапланування – щодо цього водій дійсно, на мою думку, повинен вживати контраварійних заходів, шляхом зниження швидкості до входу в водну поверхню (гальмування, скидання газу). В решті – такого обов’язку з ПДР прямо не випливає.

2. Відповідно до ст. 16 ЗУ «Про дорожній рух» водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху. Це основа твого позову після розгляду адмінки. До речі така норма закону може бути і аргументом в адмін. справі, що і сам законодавець вказує на невідповідність стану доріг, як причини збитків. Нагадую, шо при ДТП збитки (поряд з травмами) якраз і є конститутивною ознакою цієї юридичної категорії.

3. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення.
1) протиправної поведінки;
2) шкоди;
3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та шкодою;
4) вини.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

4. Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); В даному випадку – це пошкоджені колеса. Інші елементи авто, ремонтні роботи, тощо. Все це треба документально підтвердити.
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Тут слід виходити із фактичних обставин твого життя.
Важливим елементом доказування наявності упущеної вигоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

5. Належний відповідач – це наріжний камінь та ключове правило будь-якого процесу.
Відповідно до ст.ст.16,17,21 Закону України "Про автомобільні дороги" вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю. Управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, у віданні яких вони знаходяться. Органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, відповідають за:
1) стан вулиць і доріг міст та інших населених пунктів відповідно до діючих норм, у тому числі щодо безпеки руху транспортних засобів і пішоходів;
2) якість робіт з проектування, будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів;
3) розміщення технічних засобів організації дорожнього руху, об'єктів дорожнього сервісу та рекламоносіїв;
4) відшкодування збитків користувачам вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що виникли через їх незадовільний стан, у порядку, визначеному законом.
Водночас згідно зі ст.14 Закону України "Про дорожній рух" учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин.
Статтею 24 Закону України "Про дорожній рух" також встановлено, що власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні. Власники доріг, вулиць та залізничних переїздів, керівні працівники дорожньо-експлуатаційних організацій несуть відповідальність, в тому числі і кримінальну, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася з їх вини.
Отже, Законами України "Про автомобільні дороги" та "Про дорожній рух" обов'язок по відшкодуванню збитків користувачам вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що виникли через їх незадовільний стан, покладено на органи місцевого самоврядування, які є власниками зазначених вулиць і доріг. Відповідним органом місцевого самоврядування у місті є міська рада.
Вказані закони не містять застережень щодо перекладання на відповідні комунальні дорожньо-експлуатаційні організації відповідальності органів місцевого самоврядування по відшкодуванню збитків користувачам вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що виникли через їх незадовільний стан.

6. Щодо вини як умови відповідальності – тут гарна новина:
Відповідно до приписів ст.1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

7. Другий відповідач
Слід зазначити, що завдана шкода відшкодовується не безпосередньо органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування, а за рахунок державного бюджету.
Наведене вказує на необхідність залучення до участі у даній справі відповідного територіального відділення Державного казначейства України в якості іншого відповідача, оскільки саме органи Державного казначейства України виконують судові рішення про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів або з бюджетних установ (ч.2 ст.9 Закону України "Про виконавче провадження").
Дійсно, згідно з абзацом 10 пункту 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, правила користування ними та їх охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994р. №198, власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов'язані відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів.
Тобто згаданою постановою КМ України розширено перелік суб'єктів відповідальності за шкоду, завдану користувачам доріг у зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів, а саме віднесено до таких суб'єктів дорожньо-експлуатаційні організації.
Проте, як зазначено вище, Закони України "Про автомобільні дороги" та "Про дорожній рух" не містять жодних застережень щодо перекладання на комунальні дорожньо-експлуатаційні організації відповідальності саме органів місцевого самоврядування по відшкодуванню користувачам вулиць і доріг міст та інших населених пунктів збитків, що виникли через незадовільний стан доріг, а тому суд не повинен застосовувати акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України. Адже, відповідно до п.2 ч.4 ст.4 ЦК України якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням цього Кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону.

8. Доказова база. Суть предмету доказування у цій категорії справ зводиться до двох ключових блоків: 1) розмір шкоди та 2) причино вий зв'язок між станом полотна (діями/бездіяльністю власника дороги) та шкодою.
Позивач повинен довести завдання йому шкоди внаслідок неналежного стану полотна дороги. Посилання позивача на акт, яким було б встановлено, що дорожнє покриття в місті ДТП має пошкодження може бути недостатнім тому, що цей акт не доводить причинного зв'язку цього пошкодження з виниклим ДТП. Саме тому слід повернутись до пункту 1 – і саме на цій стадії (адмінсправа) починати вибудовувати правову позицію та доказову базу для окремої – цивільної справи.

9. Звертаю увагу. Що за Законом саме водій має право на відшкодування шкоди. Можуть виникнути процесуальні складнощі у разі, коли водій не є власником. Тому тут слід подумати з приводу збитків. Коли сам водій з власних коштів здійснював ремонт.

10. На місці відповідача було б цікаво оспорити розмір шкоди або зменшити його. Цьому сприяє той факт, що колеса в тебе скоріш за все досить поношені, а отже не можна відшкодувати більше, ніж заподіяно шкоди. Можуть бути процесуальні способи захисту, про які я думаю зараз писати буде дуже багато. Зрештою ціна позову може не перекрити витрат адвоката, або сама справа не зацікавить багатьох. Скоріше було б можливим підійти до студентів юрфаку. Наприклад в КНУ Шевченка (Володимирська 60, ауд. 166-а) юрклініка є. Може молодь нехай попрактикується.