Розпочинаю розповідь про Одесу - найбільший морський порт в Україні на березі Чорного моря з населенням більше 1 млн. чоловік.
З другої пол. 15ст. територія переходить до Оттоманської імперії та отримала назву Хаджибей(Аджибей). У 1764 р. поряд з поселенням Хаджибей турки будують фортецю Ені-Дунья(Нове Світло). Під час другої російський-турецької війни 14 вересня 1789 р. під натиском загону генерал-майора Йосипа де Рібаса фортеця була взята.
Далі буде Приморський бульвар, Ланжеронівський спуск, вул. Ланжеронівська, Театральна площа
Приморський бульвар
Знайомство з Одессою варто розпочали з Приморського бульвару. Бульвар є одним з найкращих архітектурних ансамблів в стилі класицизму на території України.
У центрі Приморського бульвару розташована площа, утворена двома напівциркульними будівлями 1827-1830рр.(проект арх. А.І.Мельникова). Керував роботами Ф. Боффо.
Парадним входом на Приморський бульвар з боку моря слугують Потьомкінські сходи 1837-1841рр. побудовані на кошти М.С.Воронцова (арх. Ф. Боффо, А.І.Мельников, К. Пот'є, Уоптон та Ю. Морозов). Сходи побудовано на місці протоптаної стежини з міста до пристані. Вартість будівництва склала 800 тис. карбованців, а саме архітектурне творіння стало чудовим подарунком на день народження дружині графа, Єлизаветі Ксавер'ївні, яка на той час була першою красунею міста. До революції сходи називалися Рішельєвськими, а у радянські часи були перейменовані у пам'ять про повстання 1905р. на панцернику "Потьомкін".
2 вересня 2002 р. був відкритий пам'ятник "Дружині моряка", що зображує жінку з дитиною на руках. Вони дивляться в морську даль, очікуючи корабель.Cкульптор О.П. Токарєв та архітектор В.Л. Глазирін.
Ланжеронівський спуск вул. Ланжеронівська Театральна площа
Невелика вулиця Одеси, на якій свого часу концентрувалася величезна кількість кафе та готелів. Це вулиця, яку згадував Олександр Пушкін в своєму творі "Євгеній Онєгін".
Перша згадка про Ланжеронівську вулицю з'являється в 1817 р.