предлагаю вашему вниманию недавно полученное определение печерского суда на постановление гашника об отсутствии талона:
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ текст 11 листопада 2010 суддя Печерського районного суду м. Києва ___ розглянувши одноособово в порядку скороченого провадження адміністративний позов ___ до інспектора Переяслав-Хмельницького ВДГІС УДАІ ГУ MB України в Київській області ___ про скасування постанови no справі про адміністративне правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати^ постанову по справі про адміністративне правопорушення від 17 вересня 2010 року пр притягнення його до адміністративної відповідальності.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 17 вересня 2010 року приблизно ^ 20 год. 30 хв. рухався власним автомобілем Лінкольн Навігатор, державний номерний ---------------, по автодорозі Бориспіль-Дніпропетровськ в місто Київ. Біля м. Переяслав-Хмельницький, на 44 км. зазначеної дороги, його зупинив інспектор ДА1, ім'я та посад) якого він не розчув. Як виявилось, причиною зупинки, на думку інспектора та за йог словами, стало порушення вимог пункту 11.3 Правил дорожнього руху, а саме виїзд н зустрічну смугу. На заперечення стосовно того, що він рухався у своєму ряді і перестроївся для виконання обгону автомобіля з причепом, який рухався зі швидкістю приблизно 2ц км/год., але побачив зустрічний транспорт та одразу повернувся у свій ряд. інспектор відповів цинічним зауваженням, після цього зазначив, що нібито він порушив п. 10.5 правил та попросив надати документи. Хоча був певний, що причина його зупинки необґрунтована, передав свої документи інспектору. Зазначає, що дорожньої розмітки на участку, де йога було зупинено, не було, знаків, що забороняли б обгін, також не було. В момент перевірки документів інспектором було зауважено, що його талон до водійського посвідчення відсутній, (Як виявилось пізніше - він був при ньому серед інших документів). Намагався пояснити, що талон в нього є, так як завжди їздить з одним і тим же портмоне, в якому наявні всі документи, але в той час не зміг його знайти. Після цього інспектор сказав пройти за ним де службового автомобіля, в якому знаходився прапорщик___ , який не звернув уваги на його заперечення та склав протокол серії ----------------- про адміністративна правопорушення від 17.09.2010 р. про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу й розмірі 600 грн. Зазначає, що у протоколі вказано, що штраф накладається по ч. І ст. 126 КУпАІ lj тобто керування транспортними засобами особами, які не мають відповідних документів або не пред'явили їх для перевірки. Наголошує, що дана скарга відноситься тільки до оскарження до інспектора по притягненню його до відповідальності по ст. 126 КУаАП. Також зазначає, і до, виявлені в нього в той час відсутність талону до ВП не може вважатись правопорушенням, оскільки, на йоге думку, положення Закону «Про дорожній рух» стосовно необхідності мати при собі талон ді водійського посвідчення протирічить положенням міжнародного права: ст. 9 Конституції України чітко встановлює, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною] Радою України, є частиною національного законодавства України. Вважає, що Конвенція пре дорожній рух, що була підписана Україною у складі СРСР та ратифікована Президіумом BP СРСЦ 29.04.1974 року, є частиною законодавства України, положення якої привалюють над іншими, згідно з нормами зазначеної конвенції, право на керування транспортним засобом посвідчується лише відповідним посвідченням. Також вважає, що розгляд справи на місці грубо порушує його права. В зв'язку з наведеним вважає, що в його діях немає складу правопорушення, через що просить скасувати вищевказану постанову.
Відповідно до 4.4 ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які берут* участь у справі.
Відповідачу направлялась ухвала суду про відкриття скороченого провадження., копії позовної заяви з додатками, які ним отримані 22.10.2010 року, проте заперечення відповідачі чи заява про визнання позову на день розгляду справи до суду не надходили.
Дослідивши письмові докази у справі, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої ЇЇ винесено.
Встановлено, що 17 вересня 2010 року інспектором Переяслав-Хмельницького ВДПС УДАІ ГУ МВС України в Київській області___ складено протокол про адміністративне правопорушення серії Alt №066874. відповідну де якого ___., приблизно о 20 год. 30 хв. на 44 км. автодороги Бориспіль Дніпропетровськ керував автомобілем Лінкольн Навігатор, державний номерний знаї -----------, виїжджаючи із другорядної дороги на головну, рухався по зустрічній чму%і руху, при собі не мав талона, що додається до посвідчення водія, чим порушив п. 10.5. ГДД§ 2.1 ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.і !2fJ КУпАП.
Постановою по справі про адміністративне правопорушення серії ------------ від Г вересня 2010 року, ___ притягнуто до адміністративної відповідальності з; адміністративне правопорушення, передбачене ч.І ст.126 КУпАП та накладено стягнення ; вигляді штрафу в розмірі 600 грн. /а.с. 19/.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення, ■ будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку optan (посадова о:оба встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в Його вчинені та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. ЦІ; дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, як, притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів т. технічних засобів, що мають функції фото- І кінозйомки, відеозапису, які використовуються! при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку -м адміністративним правопорушенням інакше як на підставах І в порядку, встановлених законом Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Законодавчою основою для прийняття актів, які регулюють питання адміністративно відповідальності, є Конституція України. Основним джерелом норм, які встановлюють адміністративну відповідальність, є Кодекс України про адміністративні правопорушення Паралельно з ним діють закони України. !
Відповідно до ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Зі ст. 2 Закону України «Про дорожній рух» вбачається, що законодавство пр; дорожній рух складається з цього Закону та актів законодавства України, що видаються відповідно до нього.
Відповідно до ст.15 зазначеного Закону право на керування транспортними засобам відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленні терміном дії і талоном до посвідчення водія транспортного засобу. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видач обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.2.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Мін України № 1306 від 10.11.2001 p., зі змінами та доповненнями, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії І талон, що додається до посвідчення.
Ст. 9 Конституції України встановлює, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, с частиною національного законодавства України.
Ст. 41 ч.І. а) Конвенції про дорожній рух від 08.1 1.1968, яка набрала чинності 21.05.1977 року,
передбачає,що кожен водій має мати посвідчення водія.
З аналізу українського законодавства (ст.9 Конституції України, п. 1 ст. 17 Закону України від 22 ^|*| грудня 1993 року «Про міжнародні договори України» тощо) можна дійти певних висновків: Україна визнає пріоритет загальновизнаних норм міжнародного права над нормами внутрішньодержавного права; якщо належно укладеним міжнародним договором України встановлені інші правила, ніж ті, котрі встановлені законодавством України, то застосовуються норми міжнародного договору. Це правило міститься в багатьох законах України, прийнятих в останні роки, - міжнародні договори, згода на обов’язковість котрих дана Верховною Радою України, стають частиною її внутрішнього («національного») законодавства. Також воно конкретизовано у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 жовтня 1996 року «Про застосування Конституції України під час здійснення правосуддя», відповідно до якої суд не може застосовувати закон, який регулює правовідносини, котрі розглядаються, інакше, ніж це вказано у міжнародному договорі. В Україні визнається пріоритет міжнародного права над національним, що випливає з Декларації про державний суверенітет України, Конституції України, Закону України «Про міжнародні договори України», підтверджується фактом її входження до Ради Європи. Відповідно до п.2 ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори України» при розбіжності правил міжнародного договору України з правилами її внутрішньодержавного законодавства мають застосовуватися правила міжнародного договору.
Оцінивши наявні у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а постанова серії АІ № 358714 від 17 вересня 2010 року підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Враховуючи викладене, керуючись Конституцією України, Конвенцією про дорожній рух, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 1 жовтня 1996 року «Про застосування Конституції України під час здійснення правосуддя», ст.ст. 2, 7, 251, 254-258 КУпАІ 1, ст. ст. 2. 9, 10,11, 69-70, 182-2 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов___ до інспектора Переяслав-Хмельницького ВДГІС УДАТ ГУ МВС України в Київській області ___ про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову серії ----------- від 17 вересня 2010 року інспектора Переяслав-Хмельницького ВДПС УДАІ ГУ МВС України в Київській області ___ про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 600 гривень на___ .
Повернути ___ з Державного бюджету України, сплачений судовий збір у сумі 03 (три) грн. 40 коп.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя ___
сразу уточню, что линкольн не ехал по встречке, это было доказано гайцу на месте.