Маршрут Київ-Житомир-Чуднів-(ями але практично усі зі знаками)-Любар- Кустівці-(кілька ям)-Білецьке -Старокостянтинів(ями в самому місті)-Хмельницький-Ярмолинці- (невеликі ями)Городок-Гусятин-Борщів-Товсте- Коломия-Косів-(найгіршій шмат маршруту)-Верховина-Ворохта. Виїхали 30-го о 5-ранку. На місці о 16:30. Якщо порівняти з минулим роком на годину раніше стартували на годину пізніше приїхали. Основна втрата часу - шлях від Косіва до Верховини - середня швидкість 20км/г (все через мою маячню про необхідність купити по дорозі верховинського пива). Пиво варто своїх 5 гривень за півлітра.
Зупинилися в "Керманичі", на травневі у них знижки. Нам заздалегідь заброньований номер на трьох обійшовся в 200 гривень, друзякам на двох - 150 гривень + по 10 гривень за машину. Здебільшого гуляли на місці-дихали повітрям, "Керманич" зробив окреме зручне місце для власних шашликів. Вигребли з магазинів Ворохти запаси "Княгинин Джин" (подяка АвтоУА за пораду).
Серед нестандартних для нас карпатських забавок придумали нову - проїхалися "раховозиком" від Ворохти до Рахова (туди-назад 16 гривень). Краєвиди кращі ніж з машини, та ще й пити всю дорогу можна . З Рахова прокотилися до "Центру Європи" (туди-назад 10 гривень, вклалися в півтори години з дорогою, треба мати паспорти). Другий рік поспіль обідаємо у випадково знайдений піцерії "Саланг" (біля пам'ятнику "афганцям"). Повноцінний обід на трьох - 100 гривень.
Зробили одну "авто" вилазку подивилися на Пнівський замок (їхати туди з Надвірної краще північною дорогою, а не через сміттєзвалище як повів iGO). Через ями на тому смітнику дали знати себе старі рани на однієї з шин і в день виїзду довелося дізнатися розцінки на шиномонтажах (у Ворохті "карбова латка" з монтажем/демонтажем/балансуванням - 45 гривень).
Зрозумів, чому ресторан "Гуцульщина" у Яремче багатьом не дуже подобається. Хоча місце прикольне, обслуговування швидке та кухня смачна. Берете порцію дерунів (<30 гривень) вас питають з грибами чи зі сметаною? В результаті сплачуєте за деруни в четверо дорожче ніж чекаєте (і так з іншими місцевими блюдами).
Холод погнав нас до дому (теплих речей майже не брали, а зараз у Ворохті сніг іде). По дорозі заскочили до Буковелю (один витяг досі працює) +3. Черг нема. Один підйом - 26 гривень. На горі працює ресторан, ціни зовсім не "карпатські". Кава - 12, солянка - 20 (непогана, але звісно не така поживна як у Рахові).
Їдемо на Київ, хочемо не в один день і щось "подивитися" по дорозі. Паляниця-Яремче-Делятин-(дорога до коломийського району бажає кращого)-Коломия-Борщів- Кам'янець-Подільский. Після Коломиї дороги більше-менш пристойні. Під час планування маршруту пам'ятав, що через Нову Ушицю є непоганий шлях, згадав за Бакоту у Старій Ушиці (про те, що поміж Ушицями прямої нормальної дороги нема не подумав). В результаті познайомилися з супер дорогою Стара Ушиця - Дунаївці. Біля селища Чимбарівка дорога нам нагадала подорож між Тулою та Рязанню (в тім наша дорога таки трохи краща).
Заночували в Хмельницькому. Готель "Поділля" - повний совок. Але за 181 гривню на трьох та 15 гривень за машину можна зміритися. Хмельницький-Київ зробили сьогодні за 4 години (8-12) тім самим маршрутом що і 30-го.
Да, пивко в Верховине варят неплохое в местной минипивоварне, хотя, скорее, на любителя, горьковатое. Здесь, вроде на выезде в сторону Ворохты, через 500м - с. Ильци
Правда, с интерьером не сложилось и по малой нужде местные ходят, иногда,не отходя от бара
Правда, с интерьером не сложилось и по малой нужде местные ходят, иногда,не отходя от бара
Дивно, в пивбарі туалет є. В цьому році пиво почали фасувати в ПЕТ пляшки (1 та 2 літри) з власною етикеткою. На пиво ми хвилин 20 витратили, надто повільно воно набирається, за собою створили чергу змучених спрагою.
Зараз дивився ТСН, у Буковелі 20 см нового снігу. А хтось в березні з мене сміявся, що я не збираюся міняти зимову гуму. Друзяки, що мали запас теплих речей та залишилися у Ворохті, вчора дали деру (після снігопаду зникло світло та всі надбання цивілізації). Кілька фото для ілюстрації мандрівки. Раховозик. "Керманич" Відважні туристи на Пруті під "Керманичем". Постійний мешканець "Керманича" Невеличке кустарне відео для отримання уяви, що можна побачити з раховоза.
7 травня з "раховоза" можна було побачити й таке (біля Вороненка) [изображение]https://picasaweb.google.com/vzamyat/112011#[/изображение]
7 травня з "раховоза" можна було побачити й таке (біля Вороненка)
Кусаю лікті . Дружина мріяла побувати зимою в Карпатах, а вийшло так, що ми дали деру за день до зими .
Сніг дуже швидко сходив, у Закарпатті взагалі не тримався. Але було гарно. Щодо пива у Верховині: підтримую категорично. Замість Пнівського замку був відвіданий Манявський скит. Дороги: ми їхали назад традиційно через Коломию-Городенку-Гусятин-Городок-Ярмолинці, найгірший шматок після Коломиї - це Городенка. Хтось там довго старався, щоб танки не пройшли. У цілому - краще, ніж через Любар-Ямпіль-Ланівці (приблизно за 8 км до Ямполя і до повороту на Ланівці дороги просто не було як факту). Н09 знала й кращі часи, особливо вбита вона була, як не дивно, на Закарпатті.
Замість Пнівського замку був відвіданий Манявський скит.
Ми саме до Маняви і збиралися, просто невелика розминка по розвалинах під дощем змусила відмовитися в той день від довгих прогулянок.
Відповісти
Поперед.
Зміст
Наступ.
Гілками
. З Рахова прокотилися до "Центру Європи" (туди-назад 10 гривень, вклалися в півтори години з дорогою, треба мати паспорти). Другий рік поспіль обідаємо у випадково знайдений піцерії "Саланг" (біля пам'ятнику "афганцям"). Повноцінний обід на трьох - 100 гривень.
на выезде в сторону Ворохты, через 500м - с. Ильци
