Киньте контактами перевірених, може в кого є. В брата важка депресія, треба допомога кваліфікованого спеціаліста.
Личка.
Личка.
Да какие психологи на хрен. Антидепрессанты и срочно. Что-то из свежего, на что не подсаживаются хоть годами пей. Угробишь брата психологами.
Антидепрессанты и срочно. Что-то из свежего, на что не подсаживаются хоть годами пей.
Например
Они рецептурные.
Здесь нужен не психолог , а ПСИХИАТР.
Психологи могут заниматься только нормальной психикой, т.е. ничем. Да у нас в стране их впрочем и нет (психологов). Четыре года перекантуются в третьесортном училище (сейчас читай - университет или академия), диплом получат, и типа психОЛУХи....
ВладКЭто личный опыт? Или как всегда - лишь бы пукнуть?
Если что, лично знаю нескольких очень сильных психологов (не психиатров).
Они рецептурные.
Не все и не везде. Теща принимала. В Аптеке гормональных препаратов строго по рецепту, потом жене надоело ездить рецепт обновлять каждый месяц (и платить за прием) и нашла аптеку, где то же самое чуть дороже продавали без рецепта. Так и покупали, пока надо было, а за рецептом раз в полгода ездили.
Не, ну я тоже знаю аптеку, где без рецепта купить можна. По сути препарат рецептурный. Я к тому, что, надеюсь, тут все в своем уме и никто не посоветуют принимать подобные вещи без назначения врача. И это, не надо впадать в крайности, окромя психиатра и психолога есть чудестный доктор - психотепапевт.
У нормальної людини, яка живе в цій країні підстав не сумувати не може не бути в принципі...
Залишатися оптимістом дивлячись на це все - мистецтво: див. "P.P.S."
Але, на щастя, можна.
Якщо зрозуміти (як мінімум):
1) Для чого ти потрібен у цьому світі. (Тема дуже добре розкрита у фільмі "Таксі-блюз" Лунгіна і це відправна точка будь-якого депересняка.)
Якщо вважаєте, що треба кваліфікований психолог, можу порадити, думаю, одного одного дуже серйозного. Ідеться про доцента психології, кандидат наук, романтик, інтелігент і інтелектуал. Коли був студентом, товаришував з Владом Лістьєвим: ходили разом в якусь спортивну секцію. Народився і виріс в Росії, закінчив перший російський вуз – МГУ, працював викладачем у державному Білоруському вузі, звідки звільнився: із його слів, бо дістали постійні директиви щодо пропаганди Лукашенка.
До зустрічі з ним я думав, що психолог – це безтолкова професія, що вона нічого не дає: як журналістика приблизно. Що це просто ілюзія. Але тепер я розумію, що це не зовсім так. …Наприклад, одного разу він вмовив дівчину не стрибати з даху будинку. Як на мене то, якби навіть це було єдиним його досягненням, то однаково це вже неабияке досягнення.
Але психолог - це однаково лікар. Яким особисто я маю підстави не довіряти. Той, хто зможе донести людині десь такі ідеї - той реально допоможе:
Таблетки - це шлях у нікуди. Треба боротися з причиною, а не з наслідком. Кожен тією чи іншою мірою здатен наповнити якусь хоча би невелику частину світу навколо себе красою і гармонією. Коли це вдається - це і є найкращі ліки від депресії.. Повірте, я знаю, що кажу.
Визначтесь, яка Вам потрібна допомога: - кваліфікована (контакт зазначеного психолога можу надати) чи - реальна (я за освітою журналіст, але життя зробило з мене психолога; можу допомогти безкоштовно).
Відповісти
Поперед.
Зміст
Наступ.
Гілками
