"Зелене" и "Коралі". Это начало проекта популяризации аутентической украинской музыки.
Суть проекта заключается в том, что современные украинские музыканты делают "ремиксы" народных песен в аутентическом исполнении. Т.е. поют абсолютно реальные ьаки и дедки в возрасте до 70 - лет и старше, а музыканты добавляют музыку и своременные ритмы.
Музыка, конечно, на любителя, но звучит очень здорово. Я в машине слушаю с огромным удовольствием.
"Зелене" создавали музыканты из АБЫ МС - он более "живой"; "Корали" - клавишник из Другой Ріки - там больше электроники.
Рекомендую.
Ви, гадаю, і самі вже помітили, що цей диск є родичем альбому „Коралі”, червоненького такого. Що ж, це побратимство є не тільки зовнішнім, оскільки і тут мова йде про пошук у дуже цікавому, як на мене, напрямку. Адже ми, людство, маємо зараз безліч уламків, уривків давніх систем і засобів світосприйняття, і це стосується музики так само, як і багато чого іншого. Але нам, сучасним, на сьогоднішній день замало спостерігати фрагменти, замало піддавати їх критичному аналізу. Потрібне щось інше – співпереживання, пряме переживання давнього досвіду у сучасних умовах, за допомогою сучасних засобів. І представлена цим альбомом сучасна інтерпретація традиційної української музики, гадаю, є одним з кроків не тільки вперед, а і вглиб. Насамперед – вглиб. Мені нинішня спроба здається вдалою. Якщо вона не остання – сподіваюся, що це так – то навіть ми, пересічні слухачі, згодом матимемо дуже цікавий квиток на проїзд до центру. Куди ми з ним поїдемо – то вже справа інша, кожен сам обирає напрямок. Врешті решт, всі шляхи ведуть самі знаєте куди. „Зелене” – чудово. Дуже рекомендую.
(С) Антон Лейба.
Видавець: Aтлантик Рік видання: 2005
1. Сурові тріски 2. Івано – Funkiвська 3. ДайБо 4. ДайБо (реприза) 5. Кицю – кицю 6. Зелене 7. Вилети, гулю 8. Колись так не було (як тепер) 9. Балада про пана Бога й небожат 10. Колискова світу 11. Зелене (радіо версія)
Загальна тривалість звучання: 49:44
Не знаю, чи для Вас стане цей диск несподіванкою, але точно знаю, що для мене він – частина того руху, на який я вже давно чекаю. Маю на увазі, що, як людина міська і абсолютно пересічна, я не можу слухати, наприклад, автентичний спів годинами. Тільки так, потроху. А хочеться більше, бо – цікаво. Але не вистачає терпіння, бо потребую не тільки голосових мелодій, а й ритмів більш-менш складних, і якихось додаткових мелодійних ліній. Хочеться органічного переплетіння старого і нового, осмисленої еклектики, універсальності. Щоб музична мова могла бути зрозумілою незалежно від того, у яких соціальних та естетичних стереотипах виховувалась людина. Звісно, можна сказати, що мова музики і так є універсальною, зрозумілою для кожного. Так. Але, коли йдеться про коріння, про інтерпретації чогось давнього сучасними засобами – хочеться, щоб не було в цьому примітивності, вульгарності. І тому добре, що з’являються проекти на зразок ось цього. Бо це – пошук, рух. Інколи більш вдалий, інколи – не дуже. Але – пошук відбувається. Спостерігаймо.
(С) Антон Лейба
Видавець: Aтлантик Рік видання: 2005
1. Поцухи 2. Ой, чумаче, чумаче 3. Ой, лихо – не біда 4. Іване й Василь 5. Весняночко, панночко 6. Колискова 7. Вилети, гулю, вилети 8. Ой, піду я в полонинку 9. Же коза стоїть Загальна тривалість звучання: 48:40
1
Адрес сайта у меня в профиле
Виноват, протупил!
А мне ГайдамакЫ подобаются... ПРавда не все, но 3 альбома у меня есть.
У Гайдамаков их первый альбом "Гайдамаки" очень сильный. Но в машине мне его слушать нельзя - слишком динамичный. Я еще в Таврии под него две бутылки пива расквасил одну об другую - они на полу в машине лежали.
А второй альбом - "Богуслав" - какой-то странный. Как-будто песни разными людьми в разное время записаны. Какой-то он разобранный и поэтому не слушается так, как первый.
На концертах, конечно, группа валит по полной. На "Крине Мрий" народтанцевал первые три песни А потом встал - выдохся. А музыканты продолжали колбасить в том же темпе.
Кстати, если нравятся Гайдамаки - советую обратить внимание на группу "Перкалаба". Работают в похожем стиле.
Перший альбом гурту, вже досить добре відомого всім, хто відвідує всілякі фестивалі заради того, щоб послухати фолк-рок. Якщо Ви не мали такої можливості, але теж цікавитеся українським фолк-роком, дуже раджу звернути пильну увагу. А якщо Ви прихильно ставитеся до фолк-панку – тим більше. Це хороший клас. За словами якісних очевидців, вже й сьогодні гурт запросто може розворушити кількатисячну аудиторію не гірше, ніж несподівана пожежа. Енергії тут просто через край, і я точно знаю, що вона заводить навіть тих, хто подібну музику не дуже полюбляє, а це про щось каже. Можна вдатися до різних епітетів. Добре підсмажений, жовтий аж до чорноти, і мерехтіння сухих солоних шпиць, стрімкий зелений натиск, осколок джокера у дзеркальці. Іншими словами, тут майстерно зіграні і музичні торпеди, і те, що можна назвати баладами. А можна і не називати, бо бешкетування тут не менше, ніж мелодійності, а мелодійності не бракує. Сподіваюся, так піде і далі, бо цей їхній перший альбом – то радісна, бадьора новина.
(С) Антон Лейба
Видавець: Taras Bulba Entertainment Номер за каталогом: TBE-024-2 Рік видання: 2004
1. 220 2. Бугай 3. Гулєй 4. Свято Грибів і Форелів 5. Любові Поклик Ау-Уа 6. Горрри! 7. Льотчик 8. Каб'юк і Ахтемішн 9. Bormenzal 10. Теща 11. Зозулица 12. Парагвай 13. Голяк Bonus video: 14. Парагвай 15. Горрри! Загальна тривалість звучання: 45:32
Відповісти
Поперед.
Зміст
Наступ.
Гілками
