Байка про гроші (воспитательная для детей) / Пивна в шинку

Де, коли, в якій країні
Розгортались ці події
Хтозна, може хтось і знає...
Може хто й себе впізнає...
* * *
Якось хлопці на гулянці
Добре врізали по склянці.
Закусь була, як годиться:
Сало, хліба паляниця,

І часник, і огірочки,
Ті, що квасились у бочці.
Цибулина, оселедець,
Червонів болгарський перець...

Настрій був у всіх чудовий!
Хтось тости якісь там мовив,
Хтось урізав анекдота -
Насміялись до ікоти...

Раптом парубок Микола,
Що ходив іще до школи,
Тихо-тихо так сказав:
„Я б оце... дівок позвав...”

Тиша впала, всі замовкли.
А Микола знову бовкнув:
„По мені, так молодиця
У компанії згодиться...”

Всі мовчали як закляті,
Було муху чути в хаті.
Всі дивились на Семена,
Старший був, вже не зелений

Врешті, той роззявив рота:
„Ну, кому іще охота?”
Там були не дідусі,
Захотіли сексу всі!

Стали думати-гадати,
Звідки ж подружку ту взяти?
Щоб у сексі досвід мала,
І стриптиз щоб показала,

Щоб була собі вродлива,
Щодо вдачі – не спесива,
Щоб погодилась на гріх
Не з одним - любила б всіх.

А Іван як коник скаче:
„В мене прєдкі всі на дачі.
Можна баньку розтопити
І туди дівок водити”.

А Микола: „Охолонь!
Випий пива „Оболонь...
Нє вопрос – куди вести...
Думай де й кого знайти!”

Слово знову взяв Семен:
„Колю, де твій друг Євген?
В нього ж доступ в Інтернет,
Ето ж шанс! Шо, скажеш нєт?

Хай знайде адресу ВЕБа,
Київ-секс, ось що нам треба!
Там багацько є дівчат...”
„Хай залізе, краще, в чат.

В чаті дуже все гаряче,
Тьма дівчат без сексу плаче,
Ми підкинемо адресу –
І не треба політесу...”

„Чи ти дурень? Га, Миколо?
Видно в тебе розум кволий!
Малолітки там одні –
Недосвідчені й дурні...

Нам же тре такую паву,
Показала щоб виставу!
Що би знала, що й почім,
Й не налигалася в дим”

Знов Іван роззявив рота:
„Так шукаймо на „Ескорті”
Там така є ІксІксІль –
Просто, ну, хвотомодель!

Чув як батьків побратим,
Похваливсь, як днем одним,
Подзвонив туди як смеркло.
Слухавку узяла Фекла.

Ну й почав він їй втирати,
Що хотів би з кимсь пограти,
Як годиться, в нєгляжу,
У раба і госпожу.

Фекла без усяких манців,
Видно, зна таких засранців,
Розказала, що у них
Все для єтіх... для крутих.
Якщо є кредитна картка,
Та престижна іномарка –
Приїзди до нас, велкам,
Ми ж бо раді мужикам!

А у нас такі таланти!
Всі дівки, як музиканти:
Заведуть таку кантату,
Що підніметься й в кастрата.

Можуть грати на „свірєлі”,
Вдаючи із себе Леля,
Чи дует у два габою,
Заведуть одна з одною.

Схочеш – камерний квартет,
Або соло – тет-а-тет!
Є й така розкішна пані,
Що зігра на барабані.

Відлупцює, як годиться
По плечах, по поясниці,
Ще заплатиш, то й по сраці.
Отака у нас є цяця!

Татків друг від теї мови
Був уже кінчать готовий!
Грошей, звісно, він не мав.
Але слухавку не клав...

Фекла, видно, вже втомилась,
Щось замовкла, зажурилась,
А за сім давай питати:
„Ну, так що? Тебе чекати?”

Що він міг їй відповісти,
Ніч гуляти - рік не їсти?
Так нічого й не сказав,
Мовчки слухавку поклав.

Й до теперішнього часу,
Як заллє за комір „гасу”,
Всім показує „свірель”
Та шукає ІксІксЕль...”

Хлопці слухали уважно,
Почували ся сутяжно...
Брак грошей, нехай їм чорт!
А без них – який екскорт?

Тож затямте, козаки
Що без грошей не з руки
Ані світом мандрувати,
Ані з дівками гуляти!

Мо життя й суцільне свято,
І кишені повні в тата,
Та якщо не має тями,
Швидко скотишся до ями.

І порада тут одна:
Щоб піднятися із дна,
Треба добре працювати,
Щоб було за що придбати

Те чим хочеш володіти.
Зможеш лиш тоді робити
Те, що тебе вабить дуже –
Отака порада друже.
(с) Моня