Правильный заряд кальциевых аккумуляторов (3/3) / Електрика

Навіяно цією темою..
Дуже давно не слідкував за тенденціями розвитку акумуляторів і тут "оп-па" CA/CA акуми, а що там в мене?: А в мене свіженький Bosch 63Аh Ев (-/+) S5005 (610EN) І OMG - він саме кальцієвий!

То ж його потрібно заряджати до 16.2в? Де шукати зарядний? "Куди бігти, що робити?" (с)

Тиждень просидів у інтернеті (звісно з перервами) у пошуках відповдей.. І от що я для себе зрозумів (звісно не претендую на вищу інстанцію):

Теорія: (нижче мова про свіжі акуми, не сульфатовні, не дуже старі, тобто повністью живі) Як виявилось вже дуже давно сурм'яних акумів в нас немає взагалі! Практично всі акуми кальцієві! - Нєжданчик!

З чого все пішло, як взагалі з'явились кальцієві акуми? - Тут все просто, виробники намагались зробити акуми, які не потребують обслуговування, не киплять і не доставляють гемору власнику. Отут звісно "все вийшло", але досить не так як хотілось би..
Сурм'яні акуми десь після 13,5-13,8В починали "кипіти", тобто в них починався процес елекролізу з виділенням водню, та кисню з електроліту. Чим цей процес поганий? - Та просто тим, що він поступово руйнує намазку пластин, тому і електролит у процесі заряду стає мутним, а потім вся ця муть осідає на дно. Це погано!
Чим взагалі відрізнюються сурм'яні акуми від кальцієвих? Свинець сам по собі дуже м'який та пластичний, тому решітки з чистого свинцю не тримали форму і вже 140 років тому свинець для платин стали легувати сурьмою. Відповідно у кальцієвих, років з двадцять тому замість сурьми стали легувати кальцієм. Легувати - це десь десятки міліграмів на весь акум! Це все, склад намазки пластин залишився тим самим, електрохімічні процеси залишились тіми самими.

Що з цього вийшло: при заряді акуми перестали кипіти, при заряді 14,4-14,8В.
Чи змінилася емність акумів? Та от ні, бо з чого? Але ж трохи змінилась, бо наразі решітки кальцієвих акумів стали ше тоньшими, кількисть ціх решіток стала більшою і звісно трохи піднялась ємність, та значно виріс максимальний (стартерний) струм, який може видати акум.
Є таке поняття: Напруга розомкнутого ланцюга або напруга ХХ, тобто напруга на акумі, коли він від'єднаний від навантаження, фактично це напруга до якої у данний момент заряджено акум, відповідно напруга повного заряду акума - це напруга розомкнутого ланцюга після повного заряду. Чи вона змінилася? - НІ! Бо як і сурм'яний, так і кальцієвий акум заряджається до своїх 13-13,5В і не залежно від того заряджається він від напруги 14,4, 14,8 чи 16,2В. Тобо навіть при напрузі повного заряду у 13.5В, коли на акум подається напруга заряду у 14В - він всеодно зарядиться до своїх 13,5В і це питання лише часу.
Але отут цікавий процес що стає з кальцієвим акумом при заряді при напругах меньше 15В, так - він заряджається, але не кипить, тобто при такому заряді в нього не наступає процес елекролізу, з одного боку це як раз те, що прагнули отримати виробники, але отут і починаються "несподіванки": При заряді стаціонарном зарядним пристроєм (не на машині у процесі руху) акум не кипить, в нього відсутній процес перемішування електроліту і тому починається процес розшаровування електроліту, більш щільний шар у самому низі акума, найменьш щільний шар - у самому верху. Це перший казус, коли власник заряджаючи акум бере в руки ареометр, віміряє щильність і бачить ща в нього низька щильніит електроліту десь на рівні 1,2 одиниці, бо піпеткою ареометра він може відібрати пробу лише з верхнього шару, але ж насправді десь в середені акума щильність буде десь на рівні 1.26, а внизу і 1,3. Перевірити достатньо просто - завернути пробки та на протязі хвилини "поколивати" акум. При заряді на авто у процесі руху такого не відбувається, бо при русі на авто електролит перемішується. Тому зараз на майже всіх акумах перестали ставити глазок... А напруги заряду до 14,8В - то лише компроміс у швидкості заряду.
Ще один цікавій процес - це глибокий розряд і отут погані новини, де ми плавно переходимо до сульфатації...
Якщо сурм'яні акуми витримували глибокі розряди до 10,5В і це саме у множині, а також у процесі КТЦ (контрольно-тренувальний цикл) відносно просто позбувалися від не надто запущених відкладень сульфатів свинцю, то от у кальцієвих акумах все надто поганіше, бо до сульфату свинцю додається ще й сульфат калцію (CaSO4) і це погана новина, бо якщо сульфат свинцю ще можна розчиняти при КТЦ, то от позбавитися сульфату кальцію можна лише "зкинув" його з пластин донизу, бо він не разчиняється. Окрім того утворюється сульфат кальцію саме з того кальцію, яким леговани свинцові ришітки, тобто він просто з них вимивається. І це приводить ще до одної рекомендації виробників: не допускати розряду нижче 11-11,5В, бо разряд до 10,5В для кальцієвих акумів - це зло.

І отут ми наближаємося до "заряду напругою 16,2В"
Тобто до режиму заряду, при якому кальцієвий акум кипить при заряді, бо лише у такому режимі можливо позбутися відкадень сульфату кальцію на пластинах. Тут "палка о двох кінцях" чи навіть о трьох, бо нагадаю: з одного боку у такому режимі починається процес електролізу і як слідство - вимивання обмазки ришіток, з другого боку відкладення сульфату кальцію вже кажуть про те, що він вимився з свинцевих решіток і вони вже не в ідальному стані, але змивати його треба, бо акум вже дуже сильно втрачає ємність. Тобто акум який і без того далеко не у ідеальному стані треба "кип'ятити"...
От тому сучасні кальцієві акуми дуже бояться глибоких розрядів, 2-3-4 глибоких розряда і це вже майже смертний вирок, бо запускається закільцеваний процес: сульфат кальцію треба змивати, але зробити це без кипіння неможливо, кипіння досягається підвищеню напругою заряду 16,2В, при кипінні вимивається обмазка, решитки втрачають стійкість, розм'ягшення решіток приводить до ще більшого руйнування обмазки і так по колу. Тобто якщо вам вже потрібно робити кальцієву десульфатацію - то ваш акум вже "дишить на ладан"!

Отакі мої висновки, поправляйте, критикуйте... Але аргументовано.