Думаю, що після війни, при працевлаштуванні на співбесідах часто можна буде чути запитання на кшталт "Де ви були під час війни?" або "Чим ви займались під час війни?" тому, що компанія має бути впевнена в своїх співробітниках. Часто чує випадки що бізнес залишився і працює, а народ повиїжджав, тіпа нам ваш бізнес по барабану, краще в Європі на дотаціях жити. Що думаєте?
Маєте власну компанію?
Ні, я граю за команду найманих працівників
Думаю, що після війни, при працевлаштуванні на співбесідах часто можна буде чути запитання на кшталт "Де ви були під час війни?" або "Чим ви займались під час війни?" тому, що компанія має бути впевнена в своїх співробітниках. Часто чує випадки що бізнес залишився і працює, а народ повиїжджав, тіпа нам ваш бізнес по барабану, краще в Європі на дотаціях жити. Що думаєте?
І це на фоні евакуації офісу ДТЕКа на західну частину України, та інших компаній, які вивозили співробітників В нас є певна кількість співробітників, що знах. за кордоном та отримують ЗП...
Думаю, що після війни, при працевлаштуванні на співбесідах часто можна буде чути запитання на кшталт "Де ви були під час війни?" або "Чим ви займались під час війни?" тому, що компанія має бути впевнена в своїх співробітниках. Часто чує випадки що бізнес залишився і працює, а народ повиїжджав, тіпа нам ваш бізнес по барабану, краще в Європі на дотаціях жити. Що думаєте?
І це на фоні евакуації офісу ДТЕКа на західну частину України, та інших компаній, які вивозили співробітників В нас є певна кількість співробітників, що знах. за кордоном та отримують ЗП...
Евакуація фірми і "всім спасіба, я поїхав" це трохи різні речі.
Думаю, що після війни, при працевлаштуванні на співбесідах часто можна буде чути запитання на кшталт "Де ви були під час війни?" або "Чим ви займались під час війни?" тому, що компанія має бути впевнена в своїх співробітниках. Часто чує випадки що бізнес залишився і працює, а народ повиїжджав, тіпа нам ваш бізнес по барабану, краще в Європі на дотаціях жити. Що думаєте?
І це на фоні евакуації офісу ДТЕКа на західну частину України, та інших компаній, які вивозили співробітників В нас є певна кількість співробітників, що знах. за кордоном та отримують ЗП...
Эвакуировали рабочий потенциал компаний. На тот момент это было правильно. А вот сегодня сидеть в Англии, устраивая там свои дела и рассказывать что по удаленке они то не могут, это не могут, возвращаться не собирается... Таких думаю надо увольнять. Касательно Киева - если не считать случайных прилетов... Да по Львову больше прилетало уже чем по Киеву, в Киеве безопасно и работа полностью восстановилась. Не, нам страшно, мы боимся... Да хрен вам, а не страшно. Попристраивали свои жопы на дотации и умничают.
никаких таких вопросов, в 95 проц. случаев, не будет.
п.с. дай бог что б эта война когда то да закончилась и вопрос хоть в теории был актуальным.
п.п.с.
у темы есть шанс повторить тему " а как вернуть уехавших":)
Думаю, що після війни, при працевлаштуванні на співбесідах часто можна буде чути запитання на кшталт "Де ви були під час війни?" або "Чим ви займались під час війни?" тому, що компанія має бути впевнена в своїх співробітниках. Часто чує випадки що бізнес залишився і працює, а народ повиїжджав, тіпа нам ваш бізнес по барабану, краще в Європі на дотаціях жити. Що думаєте?
І це на фоні евакуації офісу ДТЕКа на західну частину України, та інших компаній, які вивозили співробітників В нас є певна кількість співробітників, що знах. за кордоном та отримують ЗП...
Эвакуировали рабочий потенциал компаний. На тот момент это было правильно. А вот сегодня сидеть в Англии, устраивая там свои дела и рассказывать что по удаленке они то не могут, это не могут, возвращаться не собирается... Таких думаю надо увольнять. Касательно Киева - если не считать случайных прилетов... Да по Львову больше прилетало уже чем по Киеву, в Киеве безопасно и работа полностью восстановилась. Не, нам страшно, мы боимся... Да хрен вам, а не страшно. Попристраивали свои жопы на дотации и умничают.
В нас таких не звільняють, вони навіть на новий рік приїхали, привітались, та поїхали в ЄС
Думаю, що після війни, при працевлаштуванні на співбесідах часто можна буде чути запитання на кшталт "Де ви були під час війни?" або "Чим ви займались під час війни?" тому, що компанія має бути впевнена в своїх співробітниках. Часто чує випадки що бізнес залишився і працює, а народ повиїжджав, тіпа нам ваш бізнес по барабану, краще в Європі на дотаціях жити. Що думаєте?
В усіх країнах з мінімально ефективними правами людини за таке і подібні питання на співбесіді цілком реально отримати нефіговенький такий судовий процесс с цілком імовірною перспективою зникнення компанії навіть ще до його завершення.
Думаю, що після війни, при працевлаштуванні на співбесідах часто можна буде чути запитання на кшталт "Де ви були під час війни?" або "Чим ви займались під час війни?" тому, що компанія має бути впевнена в своїх співробітниках. Часто чує випадки що бізнес залишився і працює, а народ повиїжджав, тіпа нам ваш бізнес по барабану, краще в Європі на дотаціях жити. Що думаєте?
24.02.22 полетіли ракети, частина працівників не вийшла на роботу - вивозили рідних, дітей. А 25.02 мені зателефонували два співробітника. Один телефонував з Польщі (в нього троє дітей), а другий телефонував з Закарпаття - нещодавно одружився, дружина була вагітна. Обидва сказали, що вибачте, але рідні мені дорожчи за роботу. По вайберу писали заяви на звільнення. І вважаю це правильним: роботи у людини в житті буде вдосталь і різної. А життя, діти, близьки люди одні і інших може не бути. Робота це всього лише робота. У роботодавця має боліти голова, як затримати потрібного йому працівника на місці.
Я 24го вручную погасил все офисные "сервера". 25-го эвакуировал своих на дачу, 26-27 директора вывезли все важное оборудование в относительно безопасное на тот момент место. Ну оно таким и осталось в принципе. В первых числах марта я туда приехал - собственно как удалось заправиться, а то шеф говорит типа я тебе на бенз дам, а я ему типа давай бензом Ну забрал админские пасочки и резервный сервер - развернул у себя на даче, осоновной сервер у шефа на даче ( у него статика была на тот момент). где-то с середины марта офис заработал. Да были нюансы, не все сразу смогли подключиться, кое-кто "удачно" эвакуировался и еле выбрались. НО все работают, кроме одного инженера, который свалил и стал в позу "мне пофиг, когда захочу тогда и вернусь". Ну т.к. у нас договорные условия найма - договор расторгнут и до свидания.
При этом девочки наши помогали чем могли волонтерам. Я строил и обустраивал укрепрайон, директор тоже в добровольцах и от лица компании немного помогал техникой копировальной.
Вот на примере небольшой в принципе компании весь срез ситуации. Есть одна сотрудница - в дурочку играет, но пока работает удаленно
Подібне питання - гарний маркер того щоб співбесідник встав і достроково завершив співбесіду.
Ще раджу питать "чи перебували ви чи ваші родичі в окупації" і "чи маєте родичів в росії чи білорусії", "з яких верств населення походите", і так далі, список питань великий, є де списати.
Подібне питання - гарний маркер того щоб співбесідник встав і достроково завершив співбесіду.
+
У меня на работе . Часть выехала , некоторые во Львове в всу попали . В Киеве много людей жили на работе . Здоровенный , такой жилой цокольный этаж . С середины апреля , в принципе все оживилось в плане работы
Подібне питання - гарний маркер того щоб співбесідник встав і достроково завершив співбесіду.
Если ему есть что скрывать - пусть уходит. Все равно не приживется
Подібне питання - гарний маркер того щоб співбесідник встав і достроково завершив співбесіду.
Если ему есть что скрывать - пусть уходит. Все равно не приживется
Навіть якщо людина кристально чиста, задонатила міліард чи воювала на передку. Подібні питання - ознака токсичної компанії з нездоровою атмосферою, самодура начальника і того, що нажухати в ній зможуть коли захочуть додовбатися, а додовбатися знайдуть до чого.
Подібне питання - гарний маркер того щоб співбесідник встав і достроково завершив співбесіду.
Если ему есть что скрывать - пусть уходит. Все равно не приживется
Навіть якщо людина кристально чиста, задонатила міліард чи воювала на передку. Подібні питання - ознака токсичної компанії з нездоровою атмосферою, самодура начальника і того, що нажухати в ній зможуть коли захочуть додовбатися, а додовбатися знайдуть до чого.
Ага, тобто компанія токсична все таки. Не працівник, на якого розраховували а він їм ауфідерзейн чи оревуар, а саме компанія?
...
Если ему есть что скрывать - пусть уходит. Все равно не приживется
Навіть якщо людина кристально чиста, задонатила міліард чи воювала на передку. Подібні питання - ознака токсичної компанії з нездоровою атмосферою, самодура начальника і того, що нажухати в ній зможуть коли захочуть додовбатися, а додовбатися знайдуть до чого.
Ага, тобто компанія токсична все таки. Не працівник, на якого розраховували а він їм ауфідерзейн чи оревуар, а саме компанія?
Є речі, які не порівнюються. Що значить компанія розраховує? Це приходити тверезим-помитим, виконувати правила розпорядку, норми-плани і т.д. А працівник кожен ранок приходить з амбре і його вимушені знімати зі зміни. Чи це коли летять ракети (хоча вчора обіцяли шашлики) і людина завантажує малих дітей, стару мати-інваліда, котів та тікає подалі, бо не тільки вона сама, а й найманий менеджер-президент не знає що буде до вечора з країною. А в цей час у роботодавця зупинився конвеєр з халвою - працівник не вийшов на роботу.
Ризні ситуації, хоча і в одному, і в іншому випадку "компанія розраховує".
Ну тоді компанія може влаштувати такий тест як ото в фільмах про поліцейські академії: заходить кандидат в офіс, а тут раз - з дверей картонний вагнерівець! у вікно - шахід із пап'є маше влітає! тоді хрусь - стеля з пенопласту падає а з неї калібр торчить. І якщо такий співробітник пролив хоч краплю кави що несе директору - не підійшов. Нашому ЧП Пупкін такі слабаки не потрібні.
Відповісти
Поперед.
Зміст
Наступ.
Гілками
В нас є певна кількість співробітників, що знах. за кордоном та отримують ЗП...
